розміточний
РОЗМІ́ТОЧНИЙ, а, е. Те саме, що розміча́льний.
Розміточні лінії, що їх наносять на поверхнях заготовки, називаються рисками (Практ. з машинозн., 1957, 30);
Олександр з усією енергією, властивою молодим, узявся за роботу. Розміточна плита, рейсмус, запах клею і металу — від усього паморочилась голова (Рад. Укр., 20.Х 1962, 3).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розміточний — розмі́точний прикметник Орфографічний словник української мови