рознощик

РОЗНО́ЩИК, а, ч.

1. Той, хто розносить що-небудь.

Я вже був біля редакції. Рознощик машинально сунув мені газету і вигукнув: — Свіжі новини (Коцюб., II, 1955, 425);

— Дивіться, Михайле Михайловичу, вас тут, на острові, вважатимуть за рознощика квітів… (Сміл., Сад, 1952, 269);

*Образно. Ревізіоністи виконують на ділі роль рознощиків буржуазно-реформістської ідеології в комуністичному русі (Програма КПРС, 1961, 37).

2. Продавець, який розносить товари покупцям.

У поле постійно виїжджають 1300 автокрамниць, 16 тисяч розвозок, виїздить багато рознощиків товарів (Рад. Укр., 3.VІІ 1971, 2).

Значення в інших словниках

1. рознощик — розно́щик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. рознощик — -а, ч. 1》 Той, хто розносить що-небудь. 2》 Продавець, який розносить товари покупцям.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. рознощик — моск. носій носій, доставляч  Словник чужослів Павло Штепа
4. рознощик — РОЗНО́ЩИК, а, ч. 1. Той, хто розносить що-небудь. Я вже був біля редакції. Рознощик машинально сунув мені газету і вигукнув: – Свіжі новини (М. Коцюбинський); – Дивіться, Михайле Михайловичу, вас тут, на острові, вважатимуть за рознощика квітів... (Л.  Словник української мови у 20 томах