рознуртувати
РОЗНУРТУВА́ТИ, у́є, док., розм.
1. неперех. Почати дуже нуртувати, вирувати.
2. перех. Ви́кликати нестримний рух чого-небудь із різкою зміною напрямку, обертанням то в один, то в другий бік, коливанням і т. ін.; розворушити, розкрутити.
Мамайчуків фургон уже помчав до радгоспу, рознуртував, потяг у вуличку сірий шлейф куряви (Гончар, Тронка, 1963, 123).
Словник української мови (СУМ-11)