Словник української мови в 11 томах

розосередження

РОЗОСЕРЕ́ДЖЕННЯ, я, с.

1. Дія за знач. розосере́дити і розосере́дитися.

2. Розміщення кого-, чого-небудь у кількох або багатьох місцях.

Розосередження дружинних поховань навколо міста можна пояснити тим, що поховані тут дружинники мали.. свої земельні володіння (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 376).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розосередження — розосере́дження іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. розосередження — -я, с. 1》 Дія за знач. розосередити і розосередитися. 2》 Розміщення кого-, чого-небудь у кількох чи багатьох місцях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розосередження — РОЗОСЕРЕ́ДЖЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. розосере́дити і розосере́дитися. Сталося розосередження капіталу, щоправда не кращим чином, а за рахунок розвалу. Але немає лиха без добра (з газ.). 2. Розміщення кого-, чого-небудь у кількох або багатьох місцях.  Словник української мови у 20 томах