розосереджений
РОЗОСЕРЕ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розосере́дити.
Рибалко йшов туди [в бліндаж] на виклик, залишивши свою танкову армію розосереджену по ярах, вибалках, під гайками, просто в кущах,— вона чекала слушного моменту (Ю. Янов., Мир, 1956, 205);
Велика кількість ручної праці затрачається на виконання дрібних розосереджених робіт (Ком. Укр., 2, 1963, 13).
Словник української мови (СУМ-11)