розосереджений
РОЗОСЕРЕ́ДЖЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до розосере́дити.
Рибалко йшов туди [в бліндаж] на виклик, залишивши свою танкову армію розосереджену по ярах, вибалках, під гайками, просто в кущах, – вона чекала слушного моменту (Ю. Яновський);
Велика кількість ручної праці затрачається на виконання дрібних розосереджених робіт (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)