розочка

РО́ЗОЧКА, и, ж., кул. Булочка із загнутими всередину ріжками.

Значення в інших словниках

1. розочка — -и, ж., кул. Булочка із загнутими всередину ріжками.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. розочка — (-и) ж. крим., мол. Бита (з боку дна) пляшка з гострими краями, яку тримають за шийку і використовують у бійці замість ножа. Він підняв з землі порожню пляшку з-під "Шампанського", розбив її і попрямував зі скляною "розочкою" в руці до циганів (СМ, 9.04.1999). БСРЖ, 512.  Словник жарґонної лексики української мови
3. розочка — Розочка, -ки ж. ум. отъ роза.  Словник української мови Грінченка