розпад
РО́ЗПАД, у, ч. Дія і стан за знач. розпа́стися, розпада́тися¹ 1, 2.
Вивчення законів розпаду радіоактивних елементів дало дослідникам надійний метод обчислення віку Землі (Цікава фізика, 1950, 198);
Розпад колоніальної системи привів до утворення нових незалежних національних держав (Ком. Укр., 7, 1968, 75);
[Шервуд:] Мій шлях закінчився. Пора поставити останню крапку. Доки ще жевріє маленька іскра сили, доки не почався розпад (Лев., Драми.., 1967, 519).
Словник української мови (СУМ-11)