розпад

РО́ЗПАД, у, ч.

Дія і стан за знач. розпада́тися¹ 1, 2.

Вивчення законів розпаду радіоактивних елементів дало дослідникам надійний метод обчислення віку Землі (з наук.-попул. літ.);

З розпадом великої сім'ї серединне вогнище перемістилось до стіни (з наук.-попул. літ.);

Розпад колоніальної системи привів до утворення нових незалежних національних держав (з публіц. літ.);

[Шервуд:] Мій шлях закінчився. Пора поставити останню крапку. Доки ще жевріє маленька іскра сили, доки не почався розпад (О. Левада).

Значення в інших словниках

1. розпад — (втрата єдності) розвал, розклад, занепад.  Словник синонімів Полюги
2. розпад — ро́зпад іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
3. розпад — Розклад, розпадання; (держави) розвал, занепад, дезинтеграція.  Словник синонімів Караванського
4. розпад — [розпад і роспад] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў  Орфоепічний словник української мови
5. розпад — -у, ч. Дія і стан за знач. розпастися, розпадатися I 1), 2). Радіоактивний розпад — те саме, що радіоактивність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. розпад — РО́ЗПАД (руйнування, розвалювання на частини), ДЕЗІНТЕГРА́ЦІЯ книжн.  Словник синонімів української мови
7. розпад — Ро́зпад, -ду, в -ді  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. розпад — РО́ЗПАД, у, ч. Дія і стан за знач. розпа́стися, розпада́тися¹ 1, 2. Вивчення законів розпаду радіоактивних елементів дало дослідникам надійний метод обчислення віку Землі (Цікава фізика, 1950, 198)...  Словник української мови в 11 томах