розпадання

РОЗПАДА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. розпада́тися¹.

Друга їх [філософів] помилка в тім, що границі вони не поклали Для розпадання матерії; не визнають вони також І неподільних частин, на які розділяються речі (М. Зеров).

Значення в інших словниках

1. розпадання — розпада́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. розпадання — -я, с. Дія за знач. розпадатися I.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розпадання — РОЗПАДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розпада́тися¹. Друга їх [філософів] помилка в тім, що границі вони не поклали Для розпадання матерії; не визнають вони також І неподільних частин, на які розділяються речі (Зеров, Вибр., 1966, 146).  Словник української мови в 11 томах