розпадання
РОЗПАДА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. розпада́тися¹.
Друга їх [філософів] помилка в тім, що границі вони не поклали Для розпадання матерії; не визнають вони також І неподільних частин, на які розділяються речі (М. Зеров).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпадання — розпада́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- розпадання — -я, с. Дія за знач. розпадатися I. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпадання — РОЗПАДА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розпада́тися¹. Друга їх [філософів] помилка в тім, що границі вони не поклали Для розпадання матерії; не визнають вони також І неподільних частин, на які розділяються речі (Зеров, Вибр., 1966, 146). Словник української мови в 11 томах