розпад

РО́ЗПАД, у, ч.

Дія і стан за знач. розпада́тися¹ 1, 2.

Вивчення законів розпаду радіоактивних елементів дало дослідникам надійний метод обчислення віку Землі (з наук.-попул. літ.);

З розпадом великої сім'ї серединне вогнище перемістилось до стіни (з наук.-попул. літ.);

Розпад колоніальної системи привів до утворення нових незалежних національних держав (з публіц. літ.);

[Шервуд:] Мій шлях закінчився. Пора поставити останню крапку. Доки ще жевріє маленька іскра сили, доки не почався розпад (О. Левада).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпад — (втрата єдності) розвал, розклад, занепад. Словник синонімів Полюги
  2. розпад — ро́зпад іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. розпад — Розклад, розпадання; (держави) розвал, занепад, дезинтеграція. Словник синонімів Караванського
  4. розпад — [розпад і роспад] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў Орфоепічний словник української мови
  5. розпад — -у, ч. Дія і стан за знач. розпастися, розпадатися I 1), 2). Радіоактивний розпад — те саме, що радіоактивність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. розпад — РО́ЗПАД (руйнування, розвалювання на частини), ДЕЗІНТЕГРА́ЦІЯ книжн. Словник синонімів української мови
  7. розпад — Ро́зпад, -ду, в -ді Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. розпад — РО́ЗПАД, у, ч. Дія і стан за знач. розпа́стися, розпада́тися¹ 1, 2. Вивчення законів розпаду радіоактивних елементів дало дослідникам надійний метод обчислення віку Землі (Цікава фізика, 1950, 198)... Словник української мови в 11 томах