розпадина
РОЗПА́ДИНА, и, ж. Глибока тріщина між горами або на поверхні грунту; ущелина.
Кам’яні шпилі Яйли рожевіли на небі, синій морок ховався по розпадинах скель (Коцюб., І, 1955, 290);
// Вузька долина, заглиблене місце на поверхні землі; западина, улоговина.
Село їхнє Хмарине невелике, причаїлось в розпадині між балками, не дуже його збоку й помітиш (Гончар, Циклон, 1970, 42).
Словник української мови (СУМ-11)