розпадина
РОЗПА́ДИНА, і діал. РОЗПА́ЛИНА, и, ж.
Глибока тріщина між горами або на поверхні ґрунту; ущелина.
Кам'яні шпилі Яйли рожевіли на небі, синій морок ховався по розпадинах скель (М. Коцюбинський);
Дно виру завалене .. колодами дерева, які повінь повбивала з величезною силою в скельні розпалини (І. Франко);
Так їй і треба, земля їй розпадина! Пані Гелена, зелена гадина (Л. Костенко);
// Вузька долина, заглиблене місце на поверхні землі; западина, улоговина.
Темно було у печерах зовсім, і .. зверху у горову́ розпадину сонячний промінь ронив сяючу стягу (Марко Вовчок);
Село їхнє Хмарине невелике, причаїлось в розпадині між балками, не дуже його збоку й помітиш (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)