1. Словник української мови у 20 томах

розпадина

РОЗПА́ДИНА, і діал. РОЗПА́ЛИНА, и, ж.

Глибока тріщина між горами або на поверхні ґрунту; ущелина.

Кам'яні шпилі Яйли рожевіли на небі, синій морок ховався по розпадинах скель (М. Коцюбинський);

Дно виру завалене .. колодами дерева, які повінь повбивала з величезною силою в скельні розпалини (І. Франко);

Так їй і треба, земля їй розпадина! Пані Гелена, зелена гадина (Л. Костенко);

// Вузька долина, заглиблене місце на поверхні землі; западина, улоговина.

Темно було у печерах зовсім, і .. зверху у горову́ розпадину сонячний промінь ронив сяючу стягу (Марко Вовчок);

Село їхнє Хмарине невелике, причаїлось в розпадині між балками, не дуже його збоку й помітиш (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпадина — розпа́дина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. розпадина — див. безодня Словник синонімів Вусика
  3. розпадина — -и, ж. Глибока тріщина між горами або на поверхні ґрунту; ущелина. || Вузька долина, заглиблене місце на поверхні землі; западина, улоговина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розпадина — УЩЕ́ЛИНА (вузька і глибока западина між горами), РОЗПА́ДИНА, РОЗПА́ДОК, ПРІ́РВА, РОЗКО́ЛИНА, ЩІ́ЛИ́НА, РОЗЩІ́ЛИНА (РОЗЩЕ́ЛИНА) рідше, ПРОЩІ́ЛИНА рідше, РОЗПА́ЛИНА діал. З глибокої ущелини, де хмарками біліли водоспади, дув сильний вітер (М. Словник синонімів української мови
  5. розпадина — РОЗПА́ДИНА, и, ж. Глибока тріщина між горами або на поверхні грунту; ущелина. Кам’яні шпилі Яйли рожевіли на небі, синій морок ховався по розпадинах скель (Коцюб., І, 1955, 290); // Вузька долина, заглиблене місце на поверхні землі; западина, улоговина. Словник української мови в 11 томах