розпадина

УЩЕ́ЛИНА (вузька і глибока западина між горами), РОЗПА́ДИНА, РОЗПА́ДОК, ПРІ́РВА, РОЗКО́ЛИНА, ЩІ́ЛИ́НА, РОЗЩІ́ЛИНА (РОЗЩЕ́ЛИНА) рідше, ПРОЩІ́ЛИНА рідше, РОЗПА́ЛИНА діал. З глибокої ущелини, де хмарками біліли водоспади, дув сильний вітер (М. Томчаній); Згір'ями, розпадками, лісами ... Вирушили всі (П. Дорошко); Вузька стежка тулилася до скель, щоб не впасти у прірву, в якій божевільно мчала така ж, як і стежка, вузька-вузька, швидка гірська річка (О. Іваненко); Розсуває (Олекса) ялинове гілля, і вже нам видно шматочок неба, а в небі зірки... Лісу вже не було, тільки розколина гола (І. Муратов); В щілині поміж горами летів в долину потік (М. Коцюбинський); В гаю озвались урвища високі — І вирнули з розщелин козаки (М. Стельмах); Тут не побачиш води цілими тижнями, а коли нападеш на неї, вона.. проритими нею вузенькими рівчаками зникає в прощілинах гір (О. Досвітній).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпадина — розпа́дина іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. розпадина — див. безодня Словник синонімів Вусика
  3. розпадина — -и, ж. Глибока тріщина між горами або на поверхні ґрунту; ущелина. || Вузька долина, заглиблене місце на поверхні землі; западина, улоговина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розпадина — РОЗПА́ДИНА, і діал. РОЗПА́ЛИНА, и, ж. Глибока тріщина між горами або на поверхні ґрунту; ущелина. Кам'яні шпилі Яйли рожевіли на небі, синій морок ховався по розпадинах скель (М. Коцюбинський); Дно виру завалене .. Словник української мови у 20 томах
  5. розпадина — РОЗПА́ДИНА, и, ж. Глибока тріщина між горами або на поверхні грунту; ущелина. Кам’яні шпилі Яйли рожевіли на небі, синій морок ховався по розпадинах скель (Коцюб., І, 1955, 290); // Вузька долина, заглиблене місце на поверхні землі; западина, улоговина. Словник української мови в 11 томах