розпаковуватися
РОЗПАКО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗПАКУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док.
1. розм. Розпаковувати свої речі.
[Очерет:] Ну, пусти, Тоню, треба розпаковуватись з дороги (Коч., II, 1956, 474).
2. тільки недок. Пас. до розпако́вувати.
Словник української мови (СУМ-11)