розпаковувати

РОЗПАКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Розкривати, розбирати що-небудь запаковане; звільняти від упаковки.

Павленко та Березняк беруть пакунки і починають розпаковувати (Крот., Вибр., 1959, 516);

Леся одвела Лань в гуртожиток і там в кімнаті допомогла їй розпакувати чемодан і розікласти речі (Хижняк, Невгамовна, 1961, 104);

// перен., жарт. Знімати з кого-небудь верхній одяг.

Другі паничі кинулись й собі у прихожу й почали розпаковувати паннів [панн] (Н.-Лев., II, 1956, 69).

Значення в інших словниках

1. розпаковувати — розпако́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розпаковувати — -ую, -уєш, недок., розпакувати, -ую, -уєш, док., перех. Розкривати, розбирати що-небудь запаковане; звільняти від упаковки. || перен., жарт. Знімати з кого-небудь верхній одяг.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розпаковувати — РОЗПАКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. Розкривати, розбирати що-небудь запаковане; звільняти від упаковки. Павленко та Березняк беруть пакунки і починають розпаковувати (Є.  Словник української мови у 20 томах
4. розпаковувати — Розпако́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)