Великий тлумачний словник сучасної мови

розпаковувати

розпако́вувати

-ую, -уєш, недок., розпакувати, -ую, -уєш, док., перех.

Розкривати, розбирати що-небудь запаковане; звільняти від упаковки.

|| перен., жарт. Знімати з кого-небудь верхній одяг.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розпаковувати — розпако́вувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розпаковувати — РОЗПАКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. Розкривати, розбирати що-небудь запаковане; звільняти від упаковки. Павленко та Березняк беруть пакунки і починають розпаковувати (Є.  Словник української мови у 20 томах
  3. розпаковувати — Розпако́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. розпаковувати — РОЗПАКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПАКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Розкривати, розбирати що-небудь запаковане; звільняти від упаковки. Павленко та Березняк беруть пакунки і починають розпаковувати (Крот., Вибр.  Словник української мови в 11 томах