розпалахкотілий
РОЗПАЛАХКОТІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до розпалахкоті́ти.
Рожі високі.. стоять на причілку, просвічені сонцем, ще більш яскраві, ще більш розпалахкотілі в цей передзахідний час (Гончар, Людина.., 1960, 96).
Словник української мови (СУМ-11)