розпаюватися
РОЗПА́ЮВАТИСЯ, юється, недок., РОЗПАЯ́ТИСЯ, я́ється, док. Роз’єднуватися, розплавлятися на місці спаювання.
Василь узяв пробку [від радіатора]. Він був сердитий до краю.— Ну, а води тепер де я візьму? Без води ж розпаяється все… (Довж., Зач. Десна, 1957, 49).
Словник української мови (СУМ-11)