розпаювати

РОЗПА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗПАЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. Роз’єднувати, розплавляти щось на місці спаювання.

РОЗПАЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., перех., розм. Поділити на пайки, частини.

Значення в інших словниках

1. розпаювати — розпа́ювати дієслово недоконаного виду розплавляти розпаюва́ти дієслово доконаного виду поділити на частини розм.  Орфографічний словник української мови
2. розпаювати — I розпаюв`ати-юю, -юєш, док., розпайовувати, -ую, -уєш, недок., перех., розм. Поділити на паї, частини, пайки. II розп`аювати-юю, -юєш, недок., розпаяти, -яю, -яєш, док., перех. Роз'єднувати, розплавляти щось на місці спаювання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розпаювати — Відлютовувати, відлютувати, повідлютовувати. (див. противн. лютувати)  Словник чужослів Павло Штепа
4. розпаювати — РОЗПАЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., кого, що, розм. Поділити на пайки, частини. Андрусівським договором 1667 р. розпаювали Україну між себе Москва й Польща. Москва взяла собі весь край по лївім боці Дніпра, Польща забрала правобічну Україну (І.  Словник української мови у 20 томах
5. розпаювати — РОЗ'Є́ДНУВАТИ (відокремлювати, відділяти, відмежовувати щось з'єднане), РОЗДІЛЯ́ТИ (РОЗДІ́ЛЮВАТИ рідко), ПОДІЛЯ́ТИ, ДІЛИ́ТИ, РОЗКРІ́ПЛЮВАТИ (щось скріплене); РОЗПАРО́ВУВАТИ (пару когось, чогось); РОЗКЛЕ́ПУВАТИ (щось склепане)...  Словник синонімів української мови
6. розпаювати — Розпаюва́ти, -паю́ю, -паю́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)