розпаювати —
розпа́ювати дієслово недоконаного виду розплавляти розпаюва́ти дієслово доконаного виду поділити на частини розм.
Орфографічний словник української мови
розпаювати —
I розпаюв`ати-юю, -юєш, док., розпайовувати, -ую, -уєш, недок., перех., розм. Поділити на паї, частини, пайки. II розп`аювати-юю, -юєш, недок., розпаяти, -яю, -яєш, док., перех. Роз'єднувати, розплавляти щось на місці спаювання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розпаювати —
Відлютовувати, відлютувати, повідлютовувати. (див. противн. лютувати)
Словник чужослів Павло Штепа
розпаювати —
РОЗПАЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., кого, що, розм. Поділити на пайки, частини. Андрусівським договором 1667 р. розпаювали Україну між себе Москва й Польща. Москва взяла собі весь край по лївім боці Дніпра, Польща забрала правобічну Україну (І.
Словник української мови у 20 томах
розпаювати —
РОЗ'Є́ДНУВАТИ (відокремлювати, відділяти, відмежовувати щось з'єднане), РОЗДІЛЯ́ТИ (РОЗДІ́ЛЮВАТИ рідко), ПОДІЛЯ́ТИ, ДІЛИ́ТИ, РОЗКРІ́ПЛЮВАТИ (щось скріплене); РОЗПАРО́ВУВАТИ (пару когось, чогось); РОЗКЛЕ́ПУВАТИ (щось склепане)...
Словник синонімів української мови
розпаювати —
РОЗПА́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗПАЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. Роз’єднувати, розплавляти щось на місці спаювання. РОЗПАЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., перех., розм. Поділити на пайки, частини.
Словник української мови в 11 томах