розперезаний

РОЗПЕРЕ́ЗАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до розпереза́ти.

2. у знач. прикм. Який розперезався (у 1 знач.).

Лежить Карпо на лаві плазом.. Розхристаний, розперезаний, без чобіт — гидко глянути (Коцюб., І, 1955, 303);

— Я бігав розперезаний попід верби та свистав, та галасував на все поле (Стеф., І, 1949, 101).

3. у знач. прикм., перен. Який розперезався (у 2 знач.).

Я сиділа і пожадливо усмоктувала в себе всі деталі, найдрібніші рисочки свойого [свого] розперезаного ворога (Кач., II, 1958, 55);

// Який виражає нестриманість, свавільність, нахабство.

*Образно. В погоню.. йому заморгала.. блискавка і заревіли розперезаним, п’яним реготом громи (Ірчан, II, 1958, 329).

Значення в інших словниках

1. розперезаний — розпере́заний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розперезаний — Не підперезаний, РОЗХРИСТАНИЙ; П. нестриманий, свавільний, нахабний  Словник синонімів Караванського
3. розперезаний — див. непокірний  Словник синонімів Вусика
4. розперезаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розперезати. 2》 у знач. прикм.Який розперезався (у 1 знач.). 3》 у знач. прикм., перен. Який розперезався (у 2 знач.). || Який виражає нестриманість, свавільність, нахабство.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. розперезаний — РОЗПЕРЕ́ЗАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розпереза́ти. Куль соломи був розперезаний. 2. у знач. прикм. Який розперезався (у 1 знач.). Лежить Карпо на лаві плазом .. Розхристаний, розперезаний, без чобіт – гидко глянути (М.  Словник української мови у 20 томах
6. розперезаний — НАХА́БНИЙ (про людину — який діє, поводиться непристойно, зарозуміло, грубо, з викликом; про слова, вчинки, поведінку і т. ін. — не стримуваний ніякими морально-етичними нормами), БЕЗЧЕ́ЛЬНИЙ діал.  Словник синонімів української мови
7. розперезаний — Розпере́заний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)