розпластаний

РОЗПЛА́СТАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до розпласта́ти.

Літак мчав униз, до землі, і вітер свистів під широко розпластаними крилами (Собко, Зор. крила, 1950, 264);

Підняв [Петру] її з землі і побачив, що то не хустка, а розпластаний вітром аркуш паперу (Чаб., Балкан. весна, 1960, 409).

2. у знач. прикм. Який лежить пластом, навзнак або на грудях, обличчям донизу.

Уся підлога була вкрита розпластаними та скарлюченими людськими тілами (Збан., Єдина, 1959, 121).

3. у знач. прикм., розм. Який витягнувся в стрімкому русі (перев. про коней).

Промигнув, щось белькочучи, якийсь дядько, а ми все стрибали на розпластаних конях униз (Панч, II, 1956, 63).

Значення в інших словниках

1. розпластаний — Розпростертий, (реґіоналізм) .. Помахуючи розпластаними крилами, плавав яструб високо над полонинами. [ЗБ 35]; [ВЛ]  Словник з творів Івана Франка
2. розпластаний — розпла́станий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
3. розпластаний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розпластати. 2》 у знач. прикм.Який лежить пластом, навзнак або на грудях, обличчям донизу. 3》 у знач. прикм., розм. Який витягнувся в стрімкому русі (перев. про коней).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розпластаний — РОЗПЛА́СТАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розпласта́ти. Розпластане в безсиллі тіло поривається встати. .. І нарешті таки встає (І. Багряний); Літак мчав униз, до землі, і вітер свистів під широко розпластаними крилами (В.  Словник української мови у 20 томах