розплатувати

РОЗПЛА́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПЛАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Розбирати (рибу), розділяючи на дві половини.

Доставши рибу.., принеси додому, розплатай (Чуб., І, 1872, 75);

// розм. Розрізувати, розтинати кого-, що-небудь.

Камерта висадив з кульбаки, Ансула в ад послав по раки, А Луку пузо розплатав (Котл., І, 1952, 260).

2. рідко. Те саме, що розпла́стувати.

Схопили мене, беркиць так, як жабу, на ряденце і розплатали… Я кричу (Стор., І, 1957, 113);

Під склом мого письмового столу лежить цікава фотографія.. Вид незвичайний: чоловік у льотних обладунках розплатав руки і пливе під стелею [космічного] корабля (Рад. Укр., 25.VІІІ 1962, 3).

Значення в інших словниках

1. розплатувати — розпла́тувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розплатувати — -ую, -уєш, недок., розплатати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Розбирати (рибу), розділяючи на дві половини. || розм. Розрізувати, розтинати кого-, що-небудь. 2》 рідко. Те саме, що розпластувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розплатувати — РОЗПЛА́ТУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗПЛАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док., кого, що. 1. Розбирати (рибу), розділяючи на дві половини. Доставши рибу.., принеси додому, розплатай (П. Чубинський); // розм. Розрізувати, розтинати кого-, що-небудь.  Словник української мови у 20 томах
4. розплатувати — РОЗРІ́ЗУВАТИ (РОЗРІЗА́ТИ) (ріжучи, розділяти на частини, шматки), ПЕРЕРІ́ЗУВАТИ (ПЕРЕРІЗА́ТИ), РОЗТИНА́ТИ, РОЗПО́РЮВАТИ, ПОРО́ТИ, РОЗКРО́ЮВАТИ, РОЗКРА́ЮВАТИ розм., РОЗБАТО́ВУВАТИ розм., РОЗПЛА́ТУВАТИ розм.; РОЗПИ́ЛЮВАТИ (пилкою); РОЗПАНА́ХУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови