розплатуватися
РОЗПЛА́ТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗПЛАТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., рідко. Те саме, що розпла́стуватися 1, 2.
Івась лежав у кутку розкинувшись, розплатавшись. Голова його покоїлася на подушці, а тіло скотилося на землю (Мирний, І, 1954, 174);
На долинці стало темніше: тут піднімався на лапи туман і.. м’яко розплатувався над землею (Стельмах, II, 1962, 151).
Словник української мови (СУМ-11)