розпливчастий

РОЗПЛИ́ВЧАСТИЙ, а, е.

1. Який розпливається по поверхні чого-небудь.

Шторми викидали до їхніх ніг морську траву й розпливчастих, як холодець, морських медуз (Ю. Янов., II, 1958, 47).

2. Який не має чітких обрисів; невиразний.

Із темряви вирізувалися розпливчасті контури страховищ, чорних, волохатих (Вас., І, 1959, 310);

Двері в світлицю були нещільно причинені, крізь шпару пробивалася розпливчаста смужка тьмяного світла (Голов., Тополя.., 1965, 285).

3. перен. Позбавлений чіткості, ясності, конкретності; не досить визначений.

Експлуататорським класам вигідно було й саме поняття народу зробити розпливчастим, аморфним, перетворити в якусь категорію духу (Талант.., 1958, 198).

Значення в інших словниках

1. розпливчастий — розпли́вчастий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. розпливчастий — (вогник) мерехтливий, (- хмари) пелехатий, ок. пливкий, плиткий, фр. нечіткий, туманний, невиразний, розхитаний <н. поняття>.  Словник синонімів Караванського
3. розпливчастий — -а, -е. 1》 Який розпливається по поверхні чого-небудь. 2》 Який не має чітких обрисів; невиразний. 3》 перен. Позбавлений чіткості, ясності, конкретності; не досить визначений.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розпливчастий — РОЗПЛИ́ВЧАСТИЙ, а, е. 1. Який розпливається по поверхні чого-небудь. Шторми викидали до їхніх ніг морську траву й розпливчастих, як холодець, морських медуз (Ю. Яновський). 2. Який не має чітких обрисів; невиразний.  Словник української мови у 20 томах
5. розпливчастий — НЕВИРА́ЗНИЙ (який не чітко виділяється, якого погано видно), НЕЧІТКИ́Й, НЕЯ́СНИ́Й, БЕЗФО́РМНИЙ, РОЗПЛИ́ВЧАСТИЙ (РОЗПЛИ́ВЧАТИЙ рідше), ПЛИВКИ́Й, ХИСТКИ́Й (який не має чітких обрисів); РОЗМИ́ТИЙ, ЗМА́ЗАНИЙ розм.  Словник синонімів української мови