розповиватися

РОЗПОВИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗПОВИ́ТИСЯ, розпов’ю́ся, розпов’є́шся і розпови́юся, розпови́єшся, док. Звільнятися від пелюшок; розмотуватися (про дитину).

Мов дитя у тіснім сповиточку те хворе, Розповитись у матері просе [просить].., Так і серце моє (Манж., Тв., 1955, 135);

*Образно. А ти чуєш, гомонить діброва, грає квіттям луг, й задзвеніла нишком серця мова, розповився дух!.. (У. Кравч., Вибр., 1958, 145).

Значення в інших словниках

1. розповиватися — розповива́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розповиватися — -аюся, -аєшся, недок., розповитися, розпов'юся, розпов'єшся і розповиюся, розповиєшся, док. Звільнятися від пелюшок; розмотуватися (про дитину).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розповиватися — РОЗПОВИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., РОЗПОВИ́ТИСЯ, розпов'ю́ся, розпов'є́шся і розпови́юся, розпови́єшся, док. Звільнятися від пелюшок; розмотуватися (про дитину). Мов дитя у тіснім сповиточку те хворе, Розповитись у матері просе [просить]..  Словник української мови у 20 томах