розповідати

РОЗПОВІДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗПОВІ́СТИ́, і́м, іси́, док., перех. і неперех. Повідомляти усно щось про кого-, що-небудь; передавати словами бачене, пережите і т. ін.; оповідати.

Прадід Данило розповідав рибалкам різну бувальщину (Ю. Янов., II, 1958, 187);

Замфір розповів жінці про вечірні пригоди (Коцюб., I, 1955, 214);

Зачеплений цією розмовою за живе, сибіряк тут-таки розповів присутнім одну з своїх мисливських історій (Гончар, III, 1959, 179);

// Переказувати, передавати своїми словами що-небудь прочитане або почуте.

Втомившись від біготні, ..розповідали [пастушки] один одному все те, що чули від батьків і дорослих (Цюпа, Три явори, 1958, 4);

Якось на уроці рідної мови він викликав мене розповісти прочитаний дома твір (Сміл., Сашко, 1957, 34);

// перен. Підтверджувати що-небудь, свідчити про щось.

Полічивши кількість річних кілець, можна визначити вік дерева. Але.. кільця можуть розповісти не тільки про вік дерева, але і про ті умови, в яких воно жило (Наука.., 12, 1956, 20);

// Повідомляти про що-небудь, викладати щось у письмовій формі.

Українські літератори розповідають читачам про післявоєнну Чехословаччину, що успішно будує нове життя (Вітч., 5, 1956, 131).

Значення в інших словниках

1. розповідати — розповіда́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розповідати — Повідати, РОЗКАЗУВАТИ, о. снувати розповідь, змальовувати словами; (майстерно) як з книжки брати; дк. РОЗПОВІСТИ, фр. нахвалитися.  Словник синонімів Караванського
3. розповідати — див. говорити  Словник синонімів Вусика
4. розповідати — -аю, -аєш, недок., розповісти, -ім, -іси, док., перех. і неперех. Повідомляти усно щось про кого-, що-небудь; передавати словами бачене, пережите і т. ін.; оповідати. || Переказувати, передавати своїми словами що-небудь прочитане або почуте. || перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. розповідати — хохл. (расказивать) оповідати  Словник чужослів Павло Штепа
6. розповідати — РОЗПОВІДА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗПОВІ́СТИ́, і́м, іси́, док., що і без дод. Повідомляти усно щось про кого-, що-небудь; передавати словами бачене, пережите і т. ін.; оповідати. Прадід Данило розповідав рибалкам різну бувальщину (Ю.  Словник української мови у 20 томах
7. розповідати — ПЕРЕКА́ЗУВАТИ (своїми словами зміст почутого, прочитаного тощо), РОЗПОВІДА́ТИ, РОЗКА́ЗУВАТИ, ПЕРЕПОВІДА́ТИ, ПЕРЕФРАЗО́ВУВАТИ (передавати чиїсь слова, змінюючи форму, а часом і зміст висловленого). — Док.  Словник синонімів української мови
8. розповідати — Розповіда́ти, -да́ю, -да́єш, -да́є  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)