розповідка

РОЗПОВІ́ДКА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що ро́зповідь.

Закладав [Гут-Гут] на ногу ногу Як і перш, і балакучий Був як перш; мене він бавив Розповідками двірськими (Л. Укр., IV, 1954, 190).

Значення в інших словниках

1. розповідка — розпові́дка іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. розповідка — -и, ж., розм., рідко. Те саме, що розповідь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розповідка — РОЗПОВІ́ДКА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що ро́зповідь. Закладав [Гут-Гут] на ногу ногу Як і перш, і балакучий Був як перш; мене він бавив Розповідками двірськими (Леся Українка).  Словник української мови у 20 томах
4. розповідка — РО́ЗПОВІДЬ (усне повідомлення про когось, щось), ОПОВІДА́ННЯ, О́ПОВІДЬ, ІСТО́РІЯ, ВИ́КЛАД, ПО́ВІСТЬ розм., О́ПОВІСТЬ розм., ОПОВІ́СТКА розм., РОЗПОВІ́ДКА розм., ОПОВІ́ДКА розм., РОЗКА́З розм., ПРИ́ТЧА розм., ПО́ВІДЬ заст.; ПОБРЕХЕ́НЬКА розм.  Словник синонімів української мови