розполоханий

РОЗПОЛО́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розполо́хати.

Тривожно заревла по селах худоба, заметались в степах розполохані вітром отари (Гончар, Таврія, 1952, 435).

Значення в інших словниках

1. розполоханий — розполо́ханий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розполоханий — див. зляканий  Словник синонімів Вусика
3. розполоханий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розполохати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розполоханий — РОЗПОЛО́ХАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розполо́хати. Тривожно заревла по селах худоба, заметались в степах розполохані вітром отари (О. Гончар).  Словник української мови у 20 томах