розпорощатися
РОЗПОРОЩА́ТИСЯ, щу́ся, щи́шся, док., рідко. Те саме, що розкрича́тися 1. -
Хіба я водюся [воджуся] з ними, що вони мені ними очі вибивають? — розпоро-щалася Христя (Мирний, III, 1954, 247).
Словник української мови (СУМ-11)РОЗПОРОЩА́ТИСЯ, щу́ся, щи́шся, док., рідко. Те саме, що розкрича́тися 1. -
Хіба я водюся [воджуся] з ними, що вони мені ними очі вибивають? — розпоро-щалася Христя (Мирний, III, 1954, 247).
Словник української мови (СУМ-11)