розпорядчик

РОЗПОРЯ́ДЧИК, а, ч., рідко. Те саме, що розпоря́дник.

— На сей раз ми у вас будемо за хазяїнів і розпорядчиків, а ви — робіть те, що вам буде наказано, — суворо звернувся до мене становий (Мирний, IV, 1955, 370);

Голос розпорядчика: до мікрофона! (Тич., III, 1957, 9).

Значення в інших словниках

1. розпорядчик — розпоря́дчик іменник чоловічого роду, істота розпорядник рідко  Орфографічний словник української мови
2. розпорядчик — РОЗПОРЯ́ДЧИК, а, ч., рідко. Те саме, що розпоря́дник. – На сей раз ми у вас будемо за хазяїнів і розпорядчиків, а ви – робіть те, що вам буде наказано, – суворо звернувся до мене становий (Панас Мирний); Голос розпорядчика: до мікрофона! (П.  Словник української мови у 20 томах