розпорядчик
РОЗПОРЯ́ДЧИК, а, ч., рідко. Те саме, що розпоря́дник.
— На сей раз ми у вас будемо за хазяїнів і розпорядчиків, а ви — робіть те, що вам буде наказано, — суворо звернувся до мене становий (Мирний, IV, 1955, 370);
Голос розпорядчика: до мікрофона! (Тич., III, 1957, 9).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпорядчик — розпоря́дчик іменник чоловічого роду, істота розпорядник рідко Орфографічний словник української мови
- розпорядчик — РОЗПОРЯ́ДЧИК, а, ч., рідко. Те саме, що розпоря́дник. – На сей раз ми у вас будемо за хазяїнів і розпорядчиків, а ви – робіть те, що вам буде наказано, – суворо звернувся до мене становий (Панас Мирний); Голос розпорядчика: до мікрофона! (П. Словник української мови у 20 томах