розпорядчиця
РОЗПОРЯ́ДЧИЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до розпоря́дчик.
Головна розпорядчиця — Соня. Бігала, забувала їсти, вночі не спала (Вас., II, 1959, 192).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпорядчиця — розпоря́дчиця іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- розпорядчиця — РОЗПОРЯ́ДЧИЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до розпоря́дчик. Головна розпорядчиця – Соня. Бігала, забувала їсти, вночі не спала (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах