1. Словник української мови у 20 томах

розпорядчик

РОЗПОРЯ́ДЧИК, а, ч., рідко.

Те саме, що розпоря́дник.

– На сей раз ми у вас будемо за хазяїнів і розпорядчиків, а ви – робіть те, що вам буде наказано, – суворо звернувся до мене становий (Панас Мирний);

Голос розпорядчика: до мікрофона! (П. Тичина);

Розмітник і розмітчик, розпорядник і розпорядчик – ці і подібні пари слів часто можна почути в розмовах, знайти на сторінках газет (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпорядчик — розпоря́дчик іменник чоловічого роду, істота розпорядник рідко Орфографічний словник української мови
  2. розпорядчик — РОЗПОРЯ́ДЧИК, а, ч., рідко. Те саме, що розпоря́дник. — На сей раз ми у вас будемо за хазяїнів і розпорядчиків, а ви — робіть те, що вам буде наказано, — суворо звернувся до мене становий (Мирний, IV, 1955, 370); Голос розпорядчика: до мікрофона! (Тич., III, 1957, 9). Словник української мови в 11 томах