Словник української мови в 11 томах

розпукувати

РОЗПУ́КУВАТИ див. розпука́ти.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розпукувати — розпу́кувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розпукувати — див. розпукати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпукувати — РОЗПУ́КУВАТИ див. розпука́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. розпукувати — РОЗПУСКА́ТИСЯ (про рослини — розкривати бруньки, квітки, цвіт; про бруньки, квітки, цвіт — розкриватися), РОЗПУСКА́ТИ розм., РОЗПУКА́ТИСЯ (РОЗПУ́КУВАТИСЯ) розм., РОЗПУКА́ТИ (РОЗПУ́КУВАТИ) розм.  Словник синонімів української мови