Великий тлумачний словник сучасної мови

розпукувати

розпу́кувати

див. розпукати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. розпукувати — розпу́кувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розпукувати — РОЗПУ́КУВАТИ див. розпука́ти.  Словник української мови у 20 томах
  3. розпукувати — РОЗПУСКА́ТИСЯ (про рослини — розкривати бруньки, квітки, цвіт; про бруньки, квітки, цвіт — розкриватися), РОЗПУСКА́ТИ розм., РОЗПУКА́ТИСЯ (РОЗПУ́КУВАТИСЯ) розм., РОЗПУКА́ТИ (РОЗПУ́КУВАТИ) розм.  Словник синонімів української мови
  4. розпукувати — РОЗПУ́КУВАТИ див. розпука́ти.  Словник української мови в 11 томах