розпукування

розпу́кування

-я, с., розм.

Дія за знач. розпукуватися.

Значення в інших словниках

1. розпукування — розпу́кування іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розпукування — РОЗПУ́КУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. розпу́кувати і розпу́куватися. Відтягується розпукування бруньок, і тим самим зменшується випаровування води (з наук. літ.); Обрізування дерев, садіння і щеплення проводяться весною до розпукування бруньок (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
3. розпукування — РОЗПУ́КУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. розпу́куватися. Відтягується розпукування бруньок, і тим самим зменшується випаровування води (Озелен. колг. села, 1955, 151).  Словник української мови в 11 томах