розпукування — Орфографічний словник української мови

розпукування — -я, с., розм. Дія за знач. розпукуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
розпукування — РОЗПУ́КУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. розпу́кувати і розпу́куватися. Відтягується розпукування бруньок, і тим самим зменшується випаровування води (з наук. літ.); Обрізування дерев, садіння і щеплення проводяться весною до розпукування бруньок (з газ.). Словник української мови у 20 томах
розпукування — РОЗПУ́КУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. розпу́куватися. Відтягується розпукування бруньок, і тим самим зменшується випаровування води (Озелен. колг. села, 1955, 151). Словник української мови в 11 томах