розпукування
розпу́кування
іменник середнього роду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розпукування — -я, с., розм. Дія за знач. розпукуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розпукування — РОЗПУ́КУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. розпу́кувати і розпу́куватися. Відтягується розпукування бруньок, і тим самим зменшується випаровування води (з наук. літ.); Обрізування дерев, садіння і щеплення проводяться весною до розпукування бруньок (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- розпукування — РОЗПУ́КУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. розпу́куватися. Відтягується розпукування бруньок, і тим самим зменшується випаровування води (Озелен. колг. села, 1955, 151). Словник української мови в 11 томах