1. Словник української мови в 11 томах

розпукування

РОЗПУ́КУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. розпу́куватися.

Відтягується розпукування бруньок, і тим самим зменшується випаровування води (Озелен. колг. села, 1955, 151).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпукування — розпу́кування іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розпукування — -я, с., розм. Дія за знач. розпукуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпукування — РОЗПУ́КУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. розпу́кувати і розпу́куватися. Відтягується розпукування бруньок, і тим самим зменшується випаровування води (з наук. літ.); Обрізування дерев, садіння і щеплення проводяться весною до розпукування бруньок (з газ.). Словник української мови у 20 томах