Словник української мови в 11 томах

розпускання

РОЗПУСКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розпуска́ти і розпуска́тися 1-9.

Перед розпусканням виріб треба розпороти по швах (В’язання.., 1957, 29);

Велике значення для вуличних насаджень має час розпускання та опадання листя (Озелен. колг. села, 1955, 63);

Дерева щовесни обрізують до розпускання бруньок (Хлібороб Укр., 9, 1964, 24).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. розпускання — розпуска́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. розпускання — -я, с. Дія за знач. розпускати і розпускатися 1-9).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпускання — РОЗПУСКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розпуска́ти і розпуска́тися 1–8. Перед розпусканням виріб треба розпороти по швах (з навч. літ.); Велике значення для вуличних насаджень має час розпускання та опадання листя (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах