розпускання
РОЗПУСКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розпуска́ти і розпуска́тися 1-9.
Перед розпусканням виріб треба розпороти по швах (В’язання.., 1957, 29);
Велике значення для вуличних насаджень має час розпускання та опадання листя (Озелен. колг. села, 1955, 63);
Дерева щовесни обрізують до розпускання бруньок (Хлібороб Укр., 9, 1964, 24).
Словник української мови (СУМ-11)