Словник української мови у 20 томах

розпускання

РОЗПУСКА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. розпуска́ти і розпуска́тися 1–8.

Перед розпусканням виріб треба розпороти по швах (з навч. літ.);

Велике значення для вуличних насаджень має час розпускання та опадання листя (з наук. літ.);

Більшість дерев, квітки яких запилює вітер, цвітуть рано навесні, до розпускання листків (з наук. літ.);

Дерева щовесни обрізують до розпускання бруньок (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розпускання — розпуска́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. розпускання — -я, с. Дія за знач. розпускати і розпускатися 1-9).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпускання — РОЗПУСКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розпуска́ти і розпуска́тися 1-9. Перед розпусканням виріб треба розпороти по швах (В’язання.., 1957, 29); Велике значення для вуличних насаджень має час розпускання та опадання листя (Озелен. колг.  Словник української мови в 11 томах