розпускання
РОЗПУСКА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. розпуска́ти і розпуска́тися 1–8.
Перед розпусканням виріб треба розпороти по швах (з навч. літ.);
Велике значення для вуличних насаджень має час розпускання та опадання листя (з наук. літ.);
Більшість дерев, квітки яких запилює вітер, цвітуть рано навесні, до розпускання листків (з наук. літ.);
Дерева щовесни обрізують до розпускання бруньок (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)