розпустити —
розпусти́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
розпустити —
див. розпускати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розпустити —
РОЗПУСТИ́ТИ див. розпуска́ти.
Словник української мови у 20 томах
розпустити —
випуска́ти (розпуска́ти) / ви́пустити (розпусти́ти) па́зурі (кі́гті), несхв. Виявляти ворожість, нетерпимість до кого-небудь або готовність дати відсіч комусь. Шляхтич випустив нарешті пазурі. Вівся з нами, мов колонізатор, мов плантатор (П.
Фразеологічний словник української мови
розпустити —
ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИ рідко, ВИКИДА́ТИ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм.
Словник синонімів української мови
розпустити —
Розпусти́ти, -пущу́, -пу́стиш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)