1. Словник української мови в 11 томах

розпустити

РОЗПУСТИ́ТИ див. розпуска́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розпустити — розпусти́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розпустити — див. розпускати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розпустити — РОЗПУСТИ́ТИ див. розпуска́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. розпустити — випуска́ти (розпуска́ти) / ви́пустити (розпусти́ти) па́зурі (кі́гті), несхв. Виявляти ворожість, нетерпимість до кого-небудь або готовність дати відсіч комусь. Шляхтич випустив нарешті пазурі. Вівся з нами, мов колонізатор, мов плантатор (П. Фразеологічний словник української мови
  5. розпустити — ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИ рідко, ВИКИДА́ТИ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. розпустити — Розпусти́ти, -пущу́, -пу́стиш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)