розпущеність

РОЗПУ́ЩЕНІСТЬ, ності, ж.

1. Розпуста, аморальна поведінка.

Радянське суспільство суворо засуджує всяку пошлість і розпущеність в побуті (Рад. суд на охороні прав.., 1954, 7);

Статева розпущеність.

2. перен. Властивість за знач. розпу́щений 3.

— Мені так незручно перед вами, отче Михайле,.. за свою таку… ну, не знаю як це назвати — нікчемність чи розпущеність (Кол., Терен… 1959, 136).

Значення в інших словниках

1. розпущеність — розпу́щеність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. розпущеність — -ності, ж. 1》 Розпуста, аморальна поведінка. Статева розпущеність. 2》 перен. Властивість за знач. розпущений 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розпущеність — РОЗПУ́ЩЕНІСТЬ, ності, ж. 1. Розпуста, аморальна поведінка. Кожна людина мусить знати, що статева розпущеність не тільки аморальна, а й небезпечна (з газ.). 2. перен. Властивість за знач. розпу́щений 3. Цар остовпів і мовби занімів ..  Словник української мови у 20 томах
4. розпущеність — РОЗПУ́СТА (розпусний спосіб життя), РОЗПУ́ТСТВО, РОЗПУ́ЩЕНІСТЬ, РО́ЗПУСТ розм., БЕЗПУ́ТСТВО розм., БЕЗПУ́ТТЯ розм.; БЛУД заст., БЛУ́ДСТВО заст. (статева).  Словник синонімів української мови