розпущеність

РОЗПУ́ЩЕНІСТЬ, ності, ж.

1. Розпуста, аморальна поведінка.

Кожна людина мусить знати, що статева розпущеність не тільки аморальна, а й небезпечна (з газ.).

2. перен. Властивість за знач. розпу́щений 3.

Цар остовпів і мовби занімів .. він тямив усе, отже, міг ухвилі [умить] погамувати себе, а оте тіпання – суть розпущеність (І. Нечуй-Левицький);

– Мені так незручно перед вами, отче Михайле, .. за свою таку... ну, не знаю, як це назвати, – нікчемність чи розпущеність (П. Колесник).

Значення в інших словниках

1. розпущеність — розпу́щеність іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. розпущеність — -ності, ж. 1》 Розпуста, аморальна поведінка. Статева розпущеність. 2》 перен. Властивість за знач. розпущений 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розпущеність — РОЗПУ́СТА (розпусний спосіб життя), РОЗПУ́ТСТВО, РОЗПУ́ЩЕНІСТЬ, РО́ЗПУСТ розм., БЕЗПУ́ТСТВО розм., БЕЗПУ́ТТЯ розм.; БЛУД заст., БЛУ́ДСТВО заст. (статева).  Словник синонімів української мови
4. розпущеність — РОЗПУ́ЩЕНІСТЬ, ності, ж. 1. Розпуста, аморальна поведінка. Радянське суспільство суворо засуджує всяку пошлість і розпущеність в побуті (Рад. суд на охороні прав.., 1954, 7); Статева розпущеність. 2. перен. Властивість за знач. розпу́щений...  Словник української мови в 11 томах