розпінений
РОЗПІ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розпі́нити.
Не поглянула [Наталя] ані разу на нас. Здавалося, в тій хвилі займає її найбільше розпінений потік, що товкся шалено коло деревини (Коб., III, 1956, 254).
Словник української мови (СУМ-11)